Узин  офіційний сайт міста 

Зокрема, стався викид у довкілля ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років).

Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій.

Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Аварія на ЧАЕС вважається найбільшою катастрофою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на японській АЕС "Фукусіма-1", як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 тисяч людей було евакуйовано із зон забруднення.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та після оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тисяч осіб, насамперед постраждали ліквідатори катастрофи.

Навколо ЧАЕС було створено 30-кілометрову зону відчуження.

Довідково: Чорнобильська АЕС розташована поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактори РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.

У 1986 році на ЧАЕС побудували об’єкт "Укриття". Із завершенням робіт по зведенню об’єкта "Укриття” надходження радіонуклідів в навколишнє середовище суттєво зменшилось. Створення захисної оболонки забезпечило захист територій, що межують з ЧАЕС від надходження радіоактивних речовин від зруйнованого реактору.

У березні 2006 року Кабінет Міністрів схвалив загальнонаціональну програму зняття з експлуатації ЧАЕС і перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

У 2011 році, у середині квітня, напередодні 25-річниці аварії на ЧАЕС, в Києві відбулася міжнародна донорська конференція по збору коштів на чорнобильські проекти. Україні вдалося зібрати близько 550 млн евро на чорнобильські проекти, зокрема, на будівництво саркофага.

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зазначив пізніше, що коштів, зібраних Україною на міжнародній донорській конференції, достатньо для початку реалізації проекту "Укриття" на Чорнобильській атомній електростанції.

Джерело:  УНН